0

Пивовары возмущены новой инициативой правительства ввести дополнительный 5%-й акцизный сбор с розничной торговли подакцизными товарами

Украинская отраслевая компания по производству пива, безалкогольных напитков и минеральных вод ЧАО “Укрпиво”, выразила позицию пивной отрасли касаемо инициативы правительства о введении 5%-го акцизного сбора с розничной торговли алкогольными напитками, пивом, табачными изделиями, продуктами нефтепереработки и сжиженным газом.

Публикуется на языке оригинала

Позиція пивоварної галузі України:

1. Пивоварна галузь України – це понад 30 пивзаводів; більше, ніж 11,2 тис. чоловік зайняті прямо та понад 160 тис. опосередковано. Активний розвиток почався у 1996 році. Окрім потужного національного виробника концерну «Оболонь» на ринок увійшли: найбільша у світі пивоварна компанія АВІ, данська компанія Карлсберг Груп та на разі турецька Ефес. Загальні інвестиції перевищили 3,5 млрд. доларів США. Разом з сучасними підприємствами розвивалися галузі, що забезпечують їх роботу: фермери, виробники тари та упаковки, дистриб’ютори продукції тощо. Україна не стала країною з високою культурою споживання пива. Ми займаємо тільки 25-е місце за рівнем споживання хмільного напою серед країн Західної та Східної Європи. Нажаль, після економічно необґрунтованого підвищення акцизів майже у двічі починаючи з 2008 року розвиток змінився депресією, а останні два роки – стагнацією. В несезонний період 2013 року підприємства були завантажені тільки на 40%, а в середньому по року – 60%. В поточному році не зважаючи на продовжився спад виробництва. За вісім місяців виробництво зменшилося на 13,8%. Прогнозується, що виробництво у 2014 році за самими оптимістичними оцінками зменшиться на 33,3% у порівнянні до пікового в історії галузі 2008 року. Внаслідок цього, Карлсберг Україна (підприємства в Києві, Запоріжжі та Львові) та ІнБев Україна (підприємства в Чернігові , Харкові та Миколаєві), починаючи з вересня здатні перекривати потреби ринку потужностями одного з виробничих майданчиків кожний. «Оболонь» здатна забезпечити попит тільки Київським пивзаводом (виробництва у Фастові та Охтирці фактично зайві). Виробництво на Донецькому пивзаводі компанії Ефес внаслідок бойових дій призупинене. Питання оптимізації роботи підприємств галузі є дуже гострим і подальше падіння продажів внаслідок зростання податкового пресингу призведе до закриття окремих виробничих площадок.

Щодо ініціативи Уряду про запровадження акцизного збору з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом, тютюновими виробами, продуктами нафтопереробки та скрапленим газом.

1. Введення нового податку збільшить податковий тиск на галузь яка надалі продовжить своє падіння. Галузь дискримінована високими акцизними ставками, які вже наблизилися до мінімально рекомендованих Директивою Ради № 92\84\ЄЕС. Держказначейство відзначає, що за перше півріччя поточного року (ставки підвищені на 42,5% та введені у дію з 1-го травня) зростання надходжень від акцизу склало лише 34,8 млн. грн.. За розрахунками, втрати бюджету від зменшення інших податків, які сплачують виробники складає близько 110 млн. грн.. Тож очевидно, що новела Кабміну не матиме позитивного економічного ефекту для держбюджету, адже потенціал цього ресурсу вичерпано, про що нещодавно публічно заявив Міністр Фінансів А.Шлапак. Отже, пропонуємо у наступному році не збільшувати ставки акцизів на пиво. Галузь має отримати позитивний поштовх до стабілізації ситуації. З огляду на це розглянути питання до поступового та рівномірного підвищення акцизів до мінімально рекомендованих Директивами ЄС продовж наступних чотирьох років.

2. Додатковий акцизний податок на роздрібний продаж пива знову сплатять споживачі. Отже, цей непрямий податок позначиться на зростанні ціни пива в точках продажів (понад 0,63 грн\л) і по своїй суті не відрізнятиметься від збільшення акцизного податку на додаткових 0,47 грн\л. У сумі, нововведення адекватне загальному (з урахуванням травневого зростання) збільшенню ставок акцизу на пиво на 97%, що пришвидшить падіння виробництва у 2015 році на додаткових 20% або 47,5 млн дал..

3. Обсяги виробництва пива пов’язані з кількістю прямо зайнятих у галузі, а кількість зайнятих в окремих суміжних галузях також і від обсягів реалізації. Загалом, падіння виробництва та споживання на 20% рівнозначне втраті 29,7 тис. робочих місць. Введення акцизу з роздрібних продажів не позначиться суттєво на зростанні місцевих бюджетів, але значно ускладнить ведення облікової звітності суб’єктів малого та середнього бізнесу та збільшить витрати на адміністрування і контроль. На даний час роздрібна реалізація пива здійснюється через 130 тис. торгових об’єкта. З них МАФів та ТО площею до 50 кв.м. понад 70 тис. Через них реалізується понад 50%. Втрата окремих ТО через необхідність обов’язкової реєстрації як платника податку контролюючими органами кожного об’єкту за місцем знаходження пункту продажу у сукупності із збільшенням податкового навантаження призведе до неминучого закриття великої кількості малих та середніх підприємств. Реалізація пива також зменшиться у обсягах.

4. Водночас, переведення усього акцизного податку від виробників до бюджетів по місцю юридичної реєстрації (особливо з виробництва алкогольних та тютюнових виробів через наявність тіньового ринку за місцем юридичної реєстрації виробничих потужностей) могло би стимулювати місцеві громади до організації ефективної системи обліку та контролю виробництва та продажів означених товарів.

5. Надання права місцевим громадам самостійно визначати розмір акцизу хоча і обмежено максимальним рівнем у 5% може створювати нерівні умови для бізнесу у різних областях та стимулювати «торгові війни» дистриб’юторів  та роздрібних продавців. Як правило, продажі пива у родинних регіонах виробників за обсягами вищі, ніж у конкурентів. Достатньо велика різниця у цінах, яка може утворюватися завдяки лобістським зусиллям виробників завдасть ще більшого утиску виробникам з інших регіонів.

6. Також ця норма може мати корупційну складову або стане елементом додаткового тиску на бізнес. Адже місцева влада, яка визначатиме нагальність введення цього податку та його розмір отримує інструмент для шантажування виробників.

7. Введення 5%-го збору віддаляє Україну від виконання рекомендацій щодо приєднання до асоційованого членства в ЄС. Зокрема, статтями 2 та 7 Директиви Ради ЄС 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року про загальні умови стягнення акцизів підакцизні товари підпадають під акцизний збір у момент їх виготовлення або їх імпортування. Таким чином, розраховувати на активність інвесторів у пивній галузі дуже сумнівно.

Анастасия Слобода